Озеро Катлабуг — система життєзабезпечення для десятків тисяч людей, джерело води для понад 15 населених пунктів Ізмаїльського та Болградського районів. Це — щоденне пиття, зрошення полів, повноцінне життя наших громад. І саме ця система — сьогодні на межі знищення.
На 25 червня 2025 року рівень води в озері становить лише 0,88 м БС, що:
• на 0,82 м нижче нормативного підпірного рівня (НПР);
• лише на 0,18 м вище мертвого об’єму (РМО) — критичної позначки, після якої насосні станції не можуть функціонувати;
• ступінь заповнення озера — всього 57%;
• фактичний об’єм води — 74,8 млн м³ при проєктній нормі понад 131 млн м³.
Тривожні цифри вже перетворилися на крик про допомогу. Кожні три дні вода відступає ще на два сантиметри. Ще трохи — і межа буде перейдена: зупиняться насосні станції, зникне зрошення, пересохнуть крани. Регіон стрімко скочується до гуманітарної та економічної прірви.
📣ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ? Проблема багатошарова:
• Посушлива осінь і зима 2024–2025 років — без достатньої кількості опадів.
• Аномально висока температура повітря навесні та на старті літа.
• Вкрай слабке самопливне наповнення з річки Дунай, через критично низький рівень у водотоках.
• Відсутність достатнього фінансування на підкачку води насосними станціями з використанням шлюзів та ГНС СЗС.
Ситуацію ускладнює ще й те, що Лощинівське водосховище, яке наповнюється з Катлабуга, вже майже виснажене. Мул, гниюча рослинність і глибокі вирви унеможливлюють нормальну роботу насосного обладнання.
🙏Ми ризикуємо втратити набагато більше, ніж воду. Під загрозою – саме життя в південних громадах Одещини. Виснажені колодязі вже сьогодні залишають родини без найнеобхіднішого — можливості напитися, випрати одяг, полити город, напоїти худобу. Там, де ще вчора текла вода, сьогодні тріщить суха земля. Санітарно-епідемічна ситуація стрімко погіршується, бо в умовах спеки та нестачі технічної води зростає ризик хвороб. Молодь виїжджає, залишаючи села без майбутнього, а люди поважного віку залишаються наодинці зі спрагою, безсиллям і страхом. Саме в цьому регіоні вже перебуває найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб в Одеській області — і якщо ситуацію не зупинити, ми отримаємо масштабну кризу, яку неможливо буде загасити жодними резервами.
Поля, які годували не лише родини, а й ринки — висихають. Понад 6 000 гектарів угідь можуть бути втрачені вже найближчим часом. Йдеться про овочі, фрукти, зернові, які мали б стати частиною нашої продовольчої безпеки. Збитки аграрного сектору вимірюються сотнями мільйонів гривень. Локальні ринки, які живили міста та села, припинять роботу, логістичні ланцюги будуть розірвані, люди втратять роботу, а підприємства — сенс свого існування. Сільські громади, які й без того тримаються на волі та зусиллі, опиняться в глухому куті економічної руїни.
А разом із цим зникає й екосистема. Озеро, яке колись було джерелом життя для водоплавних птахів, риб, водної флори — задихається. Відсутність водообміну та спека викликають масове цвітіння, гниття рослинності, а вода перетворюється на болото. Фауна тікає або гине. Уже зараз фіксуються перші ознаки засолення ґрунтів — і якщо не діяти, ця земля більше ніколи не буде родючою. Рівновага порушена, і вона не відновиться сама собою.
Кожен день зволікання — це день втрати. І з кожним днем ми не просто втрачаємо воду. Ми втрачаємо надію, стабільність, життя.
🤝Як аграрний експерт і депутат обласної ради, я глибоко переконана: зволікати не можна. Уряд має діяти негайно.
- Виділення коштів на примусове поповнення озера Катлабуг.
Без запуску насосної станції ГНС СЗС ситуація погіршуватиметься щодня. - Ремонт і підсилення інфраструктури водоподачі.
Зокрема, очищення шлюзів «Желявський» та «Громадський», оновлення насосного обладнання. - Координація на міжвідомчому рівні.
Це питання не лише агрополітики, а й внутрішньої безпеки, екології та соціальної стабільності. - Запровадження комплексної програми “Збереження стратегічних водойм півдня України” з урахуванням змін клімату та водного дефіциту.
🌾Маємо усвідомити: без води гасне не лише урожай — вмирає саме життя. Катлабуг — не просто водойма на мапі, а серце, що живить десятки населених пунктів, тримає на плаву аграрну економіку, забезпечує кожну родину найнеобхіднішим. І якщо нічого не зробити — чорноземи стануть пилом, криниці — порожніми ямами, а села — мовчазними тінями колись живого краю.
Навіть у розпал війни, коли ресурсів обмаль, проблема води не може чекати. Бо тут і зараз йдеться не про комфорт — йдеться про виживання. Продовольчий фронт тримається на цих полях, на цих людях, які залишилися вдома й працюють попри обстріли та втрати. І якщо вони не отримають підтримки, вся система може похитнутися — не лише локально, а й у масштабах країни.
Зневоднений регіон — це втрачене джерело сили. А ми не маємо права втратити жодного краплини.
🇺🇦З повагою,
Алла Стоянова,
депутат Одеської обласної ради,
експерт з аграрної політики
Матеріал ЗМІ – https://news.telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2025-06-25/5913000-na-odeshchini-byut-na-spolokh-za-kilka-dniv-unikalne-ozero-peretne-mertvu-poznachku
💻Пропонуємо до уваги відеоматеріал, створений аграріями півдня Одещини, — це щире звернення від людей землі, які щодня борються за врожай, за воду, за життя. У кадрах — не просто пейзажі, а тривожна правда про катастрофічне обміління озера Катлабуг і відчай, що наростає в кожній громаді.
📞❗️Зараз як ніколи важливо, щоб про цю проблему дізнались якомога більше людей. Озеро Катлабуг зникає на очах, а разом із ним — надія тисяч родин на воду, врожай і гідне життя.
Просимо кожного, хто не байдужий, поділитися цим матеріалом. Ваш репост — це голос підтримки, це шанс привернути увагу, це крок до порятунку цілих громад. Тільки разом ми можемо зупинити катастрофу.
UA