Відвідування аграрного університету PEDAGOGIUM HIGHER SCHOOL OF SOCIAL SCIENCES IN WARSAW стало одним із яскравих моментів для української делегації, що прибула до Польщі в рамках зустрічі з японською компанією KAKUICHI. Ця поїздка не тільки стала чудовою можливістю для обміну досвідом між українським та польським агросекторами, а й дозволила поглибити взаєморозуміння та співпрацю між країнами у сфері сільського господарства.

PEDAGOGIUM HIGHER SCHOOL OF SOCIAL SCIENCES IN WARSAW: осередок інновацій та знань

PEDAGOGIUM HIGHER SCHOOL OF SOCIAL SCIENCES IN WARSAW — один із провідних навчальних закладів Польщі, що спеціалізується на сільському господарстві та природничих науках. Це місце, де поєднуються наукові дослідження та практичні знання, де студенти та викладачі працюють над вирішенням актуальних проблем сільського господарства та покращенням агротехнологій. Студенти університету вивчають новітні методи обробки ґрунту, зрошення, генетики рослин. Відзначаючи різницю між агросекторами двох країн, варто підкреслити, що Польща активно інтегрує інноваційні технології в сільське господарство, що дозволяє значно збільшити врожайність та зменшити вплив на навколишнє середовище.

Фруктовий сад: мить смаку та захоплення

Одним із найяскравіших моментів візиту стало відвідування фруктового саду груш та яблук. Українська делегація мала можливість не лише побачити, як виглядають поля, де вирощують смачні фрукти, але й спробувати їх. «Ці груші та яблука – це не просто плоди, це справжні витвори природи!», — поділилася своїми враженнями Алла Стоянова, яка разом з колегами з України мала можливість спробувати смак польських фруктів.

Продукція була настільки смачною та соковитою, що кожен момент, проведений в установі, здавався незабутнім. Враження від такого відвідування стали яскравою метафорою того, як важливо обмінюватися досвідом у галузі агрономії, аби розвивати власні можливості і досягати високих результатів.

Обговорення напрямків розвитку агросекторів трьох країн.

Під час зустрічі з польськими колегами українсько-японські делегати обговорили ключові напрямки розвитку агросектору трьох країн. Однією з основних тем стала інтеграція новітніх технологій у сільське господарство. Польща вже активно впроваджує інновації, зокрема у напрямку точного землеробства, автоматизації процесів і підвищення екологічної ефективності. Україна, зі свого боку, прагне розвивати ці напрямки, зокрема в контексті покращення зрошення, оптимізації добрив та впровадження сучасних методів обробки ґрунтів. Японія ж готова підтримати своїми технологіями.

Алла Стоянова зазначила, що особливо важливим є розвиток малих та середніх фермерських господарств, оскільки саме вони можуть стати рушійною силою в аграрній реформації. «Ми повинні інвестувати в освіту наших фермерів, надавати їм доступ до нових технологій та знань. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність на світових ринках», — сказала вона.

Ріу Танака, президент і CEO компанії KAKUICHI, також поділився своїм баченням майбутнього агросектору, зазначивши: «Ми віримо, що використання передових технологій, таких як нанобульбашки, може стати вирішенням багатьох проблем, з якими стикаються фермери по всьому світу. В Україні, як і в Польщі, аграрії можуть значно підвищити ефективність своїх господарств за допомогою інновацій, і ми готові підтримати цей процес».

Аграрні сектори Польщі та України мають спільні риси, однак є і суттєві відмінності, які визначають рівень розвитку та ефективність їхньої діяльності.

Відмінності в роботі агросектору Польщі та України.

1. Інноваційні технології та автоматизація. Польща активно впроваджує новітні агротехнології, автоматизуючи процеси вирощування та обробки. Використання сучасних агророботів, безпілотників для моніторингу посівів, а також точне землеробство — це звичайна практика для польських фермерів. В Україні інновації лише починають поступово входити в аграрну практику, деякі фермери все ще обробляють землю традиційними методами.

2. Підготовка кадрів та освіта. Польща має високий рівень аграрної освіти, особливо в університетах та науково-дослідних інститутах. В аграрних навчальних закладах активно готують спеціалістів, які володіють новітніми технологіями та сучасними методами ведення сільського господарства. В Україні на цьому етапі спостерігається дефіцит кадрів, які мають відповідну кваліфікацію для роботи з новітніми технологіями, що уповільнює розвиток агросектору.

3. Екологічність та стійкість виробництва. Польща активно працює над зменшенням екологічного сліду своєї агропромисловості, застосовуючи органічне землеробство, біологічні методи боротьби зі шкідниками, а також системи управління водними ресурсами. В Україні цей аспект поки що знаходиться на початковому етапі розвитку, зокрема в контексті управління водними ресурсами та застосування стійких методів ведення сільського господарства.

4. Експорт і міжнародні зв’язки. Польща є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в Європі та світі, маючи добре розвинену логістику та зручні торгові угоди з ЄС та іншими країнами. Україна має великий експортний потенціал, але стикається з проблемами в інфраструктурі та з деякими торговими бар’єрами, що обмежує швидке масштабування.

5. Фінансування та державна підтримка. Польща має розвинену систему державних субсидій і грантів для фермерів, а також можливості для фінансування через європейські програми підтримки сільського господарства. В Україні фінансування аграріїв часто залежить від приватних інвестицій, донорів, і багато фермерів стикаються з труднощами при отриманні державних субсидій або кредитів.

Аграрний сектор України має великий потенціал, який, однак, поки що не реалізований повністю. Розвиток цього сектору є критично важливим для економіки країни, враховуючи її природні ресурси, родючі ґрунти і стратегічне розташування як основного постачальника продовольства в Європі та світі. Але для того, щоб агросектор став ще більш конкурентоспроможним, є необхідними впровадження сучасних технологій, підвищення кваліфікації кадрів і залучення інвестицій. Ось чому рекомендації для розвитку українського агросектору стають особливо актуальними в сучасному контексті.

На думку українських аграрних експертів необхідно:

1. Інвестувати в освіту та підготовку кадрів. Україна повинна суттєво посилити систему підготовки аграрних спеціалістів. Це включає створення навчальних програм, що орієнтовані на новітні агротехнології, автоматизацію процесів та сталий розвиток. Співпраця з міжнародними університетами та дослідницькими центрами допоможе українським фахівцям опанувати сучасні методи агровиробництва.

2. Прискорити впровадження інновацій в агропромисловість. Україні варто активніше впроваджувати технології точного землеробства, автоматизувати виробничі процеси та використовувати дані з супутників та безпілотних літальних апаратів для моніторингу стану полів. Це дозволить значно підвищити врожайність, знизити витрати та зменшити вплив на навколишнє середовище.

3. Підтримка екологічно чистого виробництва. Україні слід інвестувати в органічне землеробство та інші стійкі методи ведення господарства. Встановлення норм і стандартів для органічної продукції та розвиток біологічних методів боротьби з шкідниками дозволить підвищити екологічність виробництва та створить конкурентні переваги на міжнародних ринках.

4. Створення сприятливих умов для розвитку експорту. Україні необхідно розвивати інфраструктуру для аграрного експорту, покращити логістичні зв’язки, полегшити бюрократичні процедури та знизити торгові бар’єри. Крім того, важливо укріпити міжнародні торгові зв’язки, зокрема через укладення угод з країнами ЄС, Азії та Близького Сходу.

5. Покращення доступу до фінансування та субсидій. Необхідно розвивати механізми державної підтримки для фермерів, що дозволять їм отримувати дешеве фінансування для впровадження новітніх технологій і розширення виробництва.

Окрім того, важливо забезпечити прозорість у наданні субсидій і грантів, щоб уникнути корупційних ризиків і створити рівні умови для всіх фермерів.

«Польща є лідером у багатьох аспектах аграрного сектору, і Україна може багато чому навчитися у цієї країни. Однак для досягнення конкурентоспроможності на світовому ринку, Україні необхідно сприяти розвитку освіти, інновацій, стійкого виробництва та доступу до фінансування. Залучення міжнародних партнерів, таких як Польща та Японія, є важливим кроком до успіху розаитку українського агросектору в майбутньому, і я впевнена, що ми можемо зробити це саме в Україні. Ми повинні інвестувати в наше майбутнє, навчати наших фермерів і забезпечувати їх усіма необхідними інструментами для ефективної роботи. Я бачу велику перспективу в співпраці з польськими та японськими партнерами, і готова внести свій вклад у цей процес» – акцентує Алла Стоянова.

На зустрічі обговорювались не лише питання аграрних технологій, але й інноваційні технології штучного інтелекту, зокрема японський аналог ChatGPT, який активно розвивається в Японії. Учасники зустрічі поділились своїми поглядами щодо впровадження та розвитку таких технологій, які можуть суттєво змінити аграрний сектор обох країн.

Особливу увагу було приділено можливостям застосування додатка у сільському господарстві. Японський аналог є унікальним через специфічну адаптацію до мовних та культурних особливостей японського ринку, що дозволяє створювати більш точні й ефективні прогнози та рекомендації для аграріїв.

Це питання стало важливим на фоні стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту в Японії, де вже створюються персоналізовані системи для аграріїв, які допомагають в оптимізації процесів від вирощування культур до збирання врожаю. Така система може допомогти українським фермерам не лише автоматизувати процеси, але й покращити ефективність роботи, створюючи прогнози щодо погоди, урожайності та оптимальних часів для посадки і збору врожаю (на фото є посилання для тих, кому цікаво спробувати).

Цей візит став символом не лише обміну досвідом, а й підтвердженням того, як важливо взаємодіяти, ділитися знаннями і працювати разом над розвитком аграрних секторів наших країн. Польща та Україна мають багато спільного, і разом ми здатні досягти великих результатів, зміцнюючи наші аграрні традиції та інвестуючи в майбутнє сільського господарства.

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!