🇺🇦Уряд України ввів механізм, який — за логікою збереження контролю над експортними потоками — ставить нові вимоги до підтвердження «власного вирощування» таких культур, як соя та ріпак. Нова процедура поєднує адміністративний контроль і роль торгово-промислової інфраструктури (видання висновків про походження товару), що покликано захищати національні інтереси й одночасно викликало хвилю запитань у експортерів та агровиробників.
📍ЩО САМЕ ЗМІНИЛОСЯ
Новий документ встановлює обов’язкову процедуру підтвердження «власного вирощування» певних культур для отримання пільгового (або нульового) режиму при експорті. Фактично, перед відвантаженням за кордон експортер повинен мати офіційний висновок/сертифікат про походження і власне вирощування партії, виданий уповноваженим органом (зокрема, системою Торгово-промислових палат або відповідною уповноваженою структурою).
Це рішення має на меті:
• унеможливити операції «переекспортних» схем і зловживань;
• гарантувати, що пільги дістаються саме вітчизняному виробнику;
• підвищити контроль над аграрними ресурсами, особливо в умовах посиленої волатильності ринків.
Разом із тим зміни створюють додаткові логістичні й адміністративні бар’єри для бізнесу — особливо в умовах стиснутих термінів для відвантаження та значної сезонної концентрації поставок.
📊ПРАВОВИЙ КОНТЕКСТ І РОЛЬ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ПАЛАТ
Юридично механізм спирається на встановлену практику оформлення висновків про походження товарів: торгово-промислові палати та інші уповноважені органи традиційно видавали сертифікати походження, що підтверджували, звідки товар і ким вирощений. Нова ініціатива формалізує та деталізує ці процедури для визначених культур, вимагає чіткого набору документів, інколи — польових перевірок на місцях.
Ключове питання: чи готові регіональні інституції (ТПП і місцеві відділення) до масового оформлення таких висновків оперативно, прозоро та без додаткових витрат для фермерів? Якщо відповідь — «ні», то існує ризик гальмування експорту та зростання транзакційних витрат.
Але відповідь – “так, готові”. Почали обкатку процедури оформлення.
📄ОПЕРАЦІЙНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ АГРОВИРОБНИКІВ І ЕКСПОРТЕРІВ
1. Документація і облік. Відтепер агровиробники повинні мати «чистий» ланцюг документів: договір на поставку, документи про сівбу (посівні відомості), акти виконаних робіт, товарні сертифікати від елеваторів, супровідні накладні. Без цього — неможливо оперативно отримати висновок.
2. Інспекції та позапланові перевірки. У частині випадків регіональні органи можуть вимагати виїзні перевірки складів і полів — це час і додаткові витрати.
3. Ризик затримок. Коли великі партії очікують на «висновок», експортні контракти під ризиком штрафів за постачання не в строк, або покупці можуть використовувати форс-мажорні оголошення.
4. Неоднорідність практик. Від регіону до регіону процедура може трактуватися по-різному, що породжує невизначеність і корупційні ризики.
💵ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ТА СЦЕНАРІЇ ВПЛИВУ
- Короткостроково: ймовірні затримки експорту, падіння відвантажень у місяці пік, тимчасове зниження надходжень валюти.
- Середньостроково: якщо процедура залишиться громіздкою — частина операторів переключиться на переробку всередині країни або на інші культури; це може підштовхнути розвиток локальної переробної індустрії, але одночасно зменшити валютні надходження від експортного зерна.
- Довгостроково: якщо механізм працюватиме прозоро і швидко — Україна отримає кращий моніторинг ресурсів та контроль за митами; якщо ні — ми ризикуємо втратою конкурентоспроможності на ключових ринках.
💡ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ: ЩО РОБИТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ
ДЛЯ ДЕРЖАВИ:
- Уніфікувати та спростити процедуру: єдина електронна платформа для подачі документів і віддаленого отримання висновків — мінімізує корупцію й затримки.
- Встановити чіткі SLA (терміни обробки заявок) — наприклад, 48–72 год для стандартного пакету документів.
- Підтримка для малого й середнього бізнесу: інформаційні хаби і мобільні інспекційні групи для віддалених районів.
- Прозорі критерії інспекцій та опубліковані чек-листи, щоб фермери готували документи точно й одразу.
ДЛЯ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ПАЛАТ:
1. Цифровізація процесу: гарантія електронного підпису, завантаження фото й актів. 2. Навчання та стандартизація: однакова методика для всіх регіональних підрозділів.
ДЛЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЕКСПОРТЕРІВ:
1. Вести «чистий» облік: сівозміни, сертифікати посівного матеріалу, інвентарні книги, договори з елеваторами. 2. Створювати пакети «готових до експорту» документів заздалегідь. 3. Формувати пули (кооперативи) для централізованого сертифікування й логістики — це знижує вартість отримання висновків для кожного учасника.
📱ЧОМУ ЦЕ МОЖЕ СТАТИ МОЖЛИВІСТЮ
Якщо механізм впровадити розумно, він:
• змусить ринок перейти до кращої облікової дисципліни;
• дасть державі і бізнесу точніші дані щодо фактичних обсягів виробництва;
• створить умови для стимулювання переробки в Україні (тобто доданої вартості);
• дозволить цілеспрямовано застосовувати підтримку до тих виробників, які справді вирощують культуру на своїй землі.
🌾Реформа контролю експорту сої та ріпаку через вимогу висновків про «власне вирощування» — це одночасно й інструмент корисний, й джерело травм для бізнесу, якщо її впроваджувати поспішно й без уніфікованих правил. Успіх залежатиме від трьох речей: прозорості процесу, швидкості електронного адміністрування та готовності держави інвестувати у підтримку малих і середніх господарств.
Завдання стоїть не лише в тому, щоб контролювати — його також потрібно перетворити на драйвер розвитку: якісна документація, централізована обробка, інвестиції в переробку і логістику — і Україна отримає потужний інструмент, який захистить ресурси й підвищить цінність експорту.
EN