👊🏻Сьогодні ми відзначаємо особливу дату — річницю утворення нашої громадської організації, яка де-факто зародилася у травні 2019 року навколо проблеми першого року потужної посухи на Бессарабії. З травня 2021 року нас вже було більше 1000 юридичних осіб і ми де-юре народилися як АФБ “АГРАРІЇ БЕССАРАБІЇ”. Знов ж таки з травня місяця, але вже 2022 року, коли до нас доєдналися всі аграрії нашого регіону і ми, з великої любов’ю до рідної землі, з вірою у силу спільної справи та непохитного бажання зберегти і відродити аграрне серце нашого краю, ми стрімко виросли і де-юре утворилися в загально обласну структуру розвитку аграрного сектору Громадська організація “АГРАРІЇ ОДЕЩИНИ”.
Фактично нам 6 років!

🙌Нас об’єднала спільна мета — не просто сіяти хліб, а берегти надію. Ми стрімко росли, і вже з перших днів свого існування були не просто професійною спільнотою — ми стали родиною, яка в найскладніші часи трималася разом.

Ми пережили страшні посухи, коли земля тріскала від болю, а очі кожного фермера наповнювалися сльозами. Ми не здалися. Ми стали першими, хто розпочав боротьбу за відновлення зрошення. Саме Одещину обрали пілотним регіоном з відновлення меліорації, бо тут живуть ті, хто не боїться брати відповідальність, і ті, хто діє!

💥Потім прийшла війна. Чорна хмара згарищ і тривог накрила Україну. Аграрії Одещини першими стали поруч із армією, першими повезли на допомогу сусіднім регіонам зерно, техніку, паливо, хліб, молоко – усе, бо розуміли: сильна армія — це сильне село, сильна країна.

І навіть коли над полями літали ракети, коли палав врожай і земля здригалася від вибухів, ми не припиняли сіяти. Ми виходили у поле — не знаючи, повернемося чи ні. Ми збирали врожаї — під загрозою ударів, під гул сирен, іноді мовчки зі сльозами, але завжди з гідністю. Бо любов до землі — це не професія. Це — поклик. Це — життя.

Ми вистояли. Ми стали сильнішими. Ще більш незламними.
І головне — ми не лише не втратили, а й посилили віру. Віру в людей. Віру в перемогу. Віру в Україну.

🤝Сьогодні я низько вклоняюсь кожному з Вас.
Тим, хто обробляє землю — в умовах війни.
Тим, хто ділиться останнім — із фронтом.
Тим, хто сіє — на попелі.
Тим, хто тримає тил — так, що тремтить ворог.
Дякую Вам за серце, за працю, за людяність.
Нехай Бог береже Вас і Ваші родини.
Нехай дощі падають вчасно, а врожаї стають щедрими.
Нехай мир повернеться на нашу землю, і нехай ми ніколи знову не почуємо вибухів, ніколи. Лише сміх дітей і шелест пшениці.

💙💛З любов’ю,
ваша Алла СТОЯНОВА,
голова громадської організації “АГРАРІЇ ОДЕЩИНИ”