🔴БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ РОСЛИН: НААН ЗАДАЄ ПОЛІТИЧНИЙ ТА НАУКОВИЙ ВЕКТОР ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ УКРАЇНИ

🔥10 грудня на черговому засіданні бюро Президії Національної академії аграрних наук України (НААН) розглянули стратегічне для країни питання: «Формування і механізми реалізації політики ефективного застосування біологічного методу захисту рослин в Україні».

📄Фактично йдеться про перехід від переважно хімічної моделі захисту рослин до екологізованої, біологічно орієнтованої системи, що вже стала мейнстрімом у розвинутих економіках.

📣ВСТУП ЯРОСЛАВА ГАДЗАЛА: БІОТЕХНОЛОГІЇ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ГЛОБАЛЬНІ РИЗИКИ

Президент НААН Ярослав ГАДЗАЛО у вступному слові наголосив, що питання біологічного методу захисту рослин виходить далеко за межі суто аграрної тематики:
«Ми живемо в епоху стрімкого турборозвитку біотехнологій у світі. На тлі зміни клімату, зростання населення, виснаження ґрунтів та загострення конкуренції за продовольчі ресурси саме біологічні рішення стають ключем до стійкого розвитку. Україна має достатній науковий потенціал, аби не наздоганяти, а формувати тренди у сфері біозахисту. Сьогодні ми говоримо не лише про технології, а про майбутню модель аграрної політики держави».
Таким чином, засідання бюро було фактично сфокусоване на політико-економічних засадах переходу до більш стійкої моделі землеробства.

✍🏻ДОПОВІДЬ ВЛАДИСЛАВА ЯРОШЕВСЬКОГО: ЦИФРИ, ТРЕНДИ, ПОЛІТИКА

З основною доповіддю виступив директор Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» НААН, канд. техн. наук Владислав ЯРОШЕВСЬКИЙ.
У центрі його виступу — аналітичний огляд світових тенденцій, стану справ в Україні та пропозицій щодо формування державної політики в цій сфері.

💪Ключові тези доповіді:
• Світовий ринок біопрепаратів зростає випереджальними темпами.
З 2020 по 2024 роки обсяги глобального ринку біопестицидів збільшилися з 5,3 млрд дол. США до 7,52 млрд дол. США. За наявної динаміки до 2035 року ринок може досягти 20,46 млрд дол. США, що становитиме понад 10% світового ринку засобів захисту рослин.
• ЄС вже закріпив екологізацію землеробства в політиці.
Стратегії Green Deal та Farm to Fork передбачають скорочення використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 року та стимулювання органічного землеробства. Нормативно-правова база країн ЄС постійно гармонізується з міжнародними угодами, що створює сприятливі умови для розвитку біометоду.
• Україна відстає за масштабами впровадження біометоду.
У 2024 році біологічний захист використовувався лише на 1,4 млн га – близько 3,2% площ, де здійснювався захист рослин. Для порівняння: у 1995 році цей показник складав 15,2%.
• Нормативна база фрагментована і декларативна.
Біометод згадується в низці законів, однак відсутній окремий закон, який би комплексно визначав правові, економічні та організаційні засади розвитку біологічного методу. Навіть у новому законі «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (чинність з 17.01.2028 р.) біометод прописаний лише декларативно.
• Українська наука вже створила фундамент ринку біопрепаратів.
У низці установ НААН розроблено мікробні препарати, біологічні системи захисту культур, технології використання ентомофагів, ферментаційні комплекси для виробництва рідких мікробних препаратів, інсекто-фунгіциди, біодеструктори тощо. Інститут «Біотехніка» створив концептуальну модель розвитку біометоду та підготував пропозиції до проєкту Закону України «Про біологічний метод захисту рослин».
За словами Владислава ЯРОШЕВСЬКОГО, основний бар’єр сьогодні — не відсутність технологій, а дефіцит чіткої державної політики, інструментів підтримки виробників біопрепаратів та агровиробників, які переходять на біологічні технології, а також брак системного підходу до підготовки кадрів та економічних стимулів.

▶️Біометод як умова стійкості агровиробництва

У ході дискусії наголошувалося, що біологічний метод захисту рослин — це не нішеве рішення, а один із ключових інструментів:

зниження хімічного навантаження на ґрунти та воду;
зменшення ризиків для здоров’я людей та тварин;
адаптації до зміни клімату;
підвищення конкурентоспроможності української продукції на ринках, де зростає запит на «зелені» стандарти.

Фактично, йдеться про перехід від екстенсивної логіки “більше хімії – більше врожаю” до інтенсивної екологізованої моделі, де біопрепарати і біотехнології стають базовим елементом технологічних карт.

🌾ПОЗІЦІЯ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ: КОМЕНТАР АЛЛИ СТОЯНОВОЇ

Важливим елементом засідання стала оцінка доповіді з практичного боку аграрною спільнотою. Від імені громадської організації «АГРАРІЇ ОДЕЩИНИ» та регіонального агробізнесу виступила Алла СТОЯНОВА.
У своєму коментарі вона акцентувала, що розвиток біологічних технологій – це вже не опція, а умова довгострокової конкурентоспроможності України: «Ми живемо в епоху змін, яка за визначенням не буває комфортною. Але саме такі часи формують сильних людей і сильні рішення. Світ рухається до стійкого землеробства, і питання не в тому, чи підемо ми цим шляхом, а в тому — з якими втратами і якою ціною. Населення планети наближається до 8–10 мільярдів, орних земель меншає, запит на продовольство зростає. Біостимулятори, мікроорганізми, біочар, біодобрива — це вже не теорія, а робочі інструменти, які дозволяють утримувати родючість ґрунту, підвищувати стійкість культур до стресів і зменшувати залежність від дорогих хімічних ЗЗР.
АГРАРІЇ ОДЕЩИНИ вже працюють з біологічними рішеннями, маємо органічні площі, застосовуємо трихограму, біопрепарати, залучаємо науку до практики. Але впроваджувати євростандарти без відповідних економічних механізмів — означає перенести головний фінансовий тягар на плечі виробника. За оцінками, адаптація до нових вимог ЄС може коштувати аграрнрму сектору близько 100 євро на гектар, або до 2,5 млрд євро на рік в масштабах країни.
Тому завдання аграрного бізнесу — не тільки підтримувати розвиток біометоду, а й домагатися, щоб питання фінансових інструментів, субсидій, компенсацій і кредитування були невід’ємною частиною цієї політики. Ми готові взаємодіяти з профільними комітетами, надавати експертні висновки, підтримувати законодавчі ініціативи та працювати над комерціалізацією напрацювань НААН».
Пані СТОЯНОВА також назвала розвиток біобезпеки та біозахисту одним із ключових напрямів для інтеграції України до європейського ринку: адаптація до стандартів ЄС відкриває, з одного боку, значні можливості для експорту, з іншого — потребує зрозумілої системи підтримки з боку держави та міжнародних партнерів.

▶️Чому рішення бюро Президії НААН має значення для ринку?

У бізнес-вимірі подібні рішення важливі з кількох причин:
• Сигнал ринку. Формується політичний та науковий консенсус: біометод — пріоритетний напрям для державної аграрної політики.
• Фокус фінансування. Визначення напряму на рівні Президії НААН — передумова для перерозподілу наукових і бюджетних ресурсів, запуску програм підтримки та грантових інструментів.
• Підготовка нормативної реформи. Обговорений проєкт Закону «Про біологічний метод захисту рослин» та пропозиції щодо змін до Державного реєстру пестицидів створюють основу для формування повноцінного ринку біопрепаратів з прозорими правилами гри.
• Міст між наукою та бізнесом.
Наявні розробки НААН — від ферментаційних комплексів до лінійки мікробних препаратів — можуть стати базою для нових бізнес-моделей, локальних виробництв та експортно орієнтованих продуктів.

▶️Рішення бюро Президії НААН

Після обговорення бюро Президії НААН ухвалило рішення, яким:

Визнано діяльність Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» НААН та інших наукових установ Академії щодо досліджень у сфері біологічного методу захисту рослин — задовільною.
Зобов’язано профільні відділення НААН (землеробства, меліорації, механізації, рослинництва) поглибити дослідження розвитку біометоду в межах їх наукової спеціалізації.
Узгоджена позиція Академії створює основу для подальших кроків на рівні міністерств, парламентських комітетів, регіональних програм та бізнес-об’єднань.

🤝ПІДСУМОК: БІОЗАХИСТ ЯК СТРАТЕГІЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ВАРТОСТІ

Враховуючи економічну, екологічну та соціальну значимість біологічного методу захисту рослин, його розвиток стає не лише науковим завданням, а частиною стратегії національної стійкості:
• екологізація землеробства;
• зменшення залежності від імпортних хімічних ЗЗР;
• підвищення доданої вартості української агропродукції;
• зміцнення позицій України на ринках із високими вимогами до “зеленої” продукції;
• захист ґрунтового капіталу для майбутніх поколінь.
Для ділового середовища це означає: напрям на біотехнології, біопрепарати та біозахист уже зараз формується як зона росту, де перемагають ті, хто вчасно займає нішу, інвестує в інновації та партнерства з наукою.