Те, що десятиліттями називали «допустимими нормами», сьогодні виявляється загрозою для здоров’я людини.
У воді, яку ми п’ємо.
У хлібі, який їмо щодня.
🔬 Нові європейські дослідження фіксують високі концентрації «вічних хімікатів» — продуктів розпаду пестицидів — у питній воді та продуктах харчування.
📉 А дослідження, на якому 25 років трималася безпечність гліфосату, офіційно відкликане як недостовірне.
Нижче — детальний огляд досліджень, фактів і рішень, які вже впливають на здоров’я людей, аграрну політику та майбутнє продовольства.
⬇️ Читайте уважно. Це стосується кожного.
ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МІЖНАРОДНИХ ПОЛІТИК І ПРАКТИК, ЯКІ СЕРЙОЗНО ВПЛИВАЮТЬ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ
10 грудня 2025 року
- Вічні хімікати як продукти розпаду пестицидів присутні в їжі і питній воді у високих концентраціях
📍Національна Агенція з питань безпечности харчових продуктів, довкілля і праці Франції провела масштабне дослідження 600 проб питної води з крана і прісної води в природі, яке тривало з вересня 2023 року до вересня 2025 року і охопило всі регіони країни. 92% проб містили сліди трифтороцтової кислоти (TFA), яка належить до широкого класу пер- і поліфторалкільних сполук (PFAS) – так званих «вічних хімікатів» з огляду на те, що вони не розкладаються впродовж тисяч років і водночас легко проникають в тіло ґрунтів, рослин, тварин і людей.
💥Токсичність TFA доведена: вона негативно діє на репродуктивну, імунну та ендокринну системи, на печінку і щитовидну залозу. Виявлені концентрації в дозах від 1000 до 25000 нанограмів на літр. В різних країнах існують різні норми допустимого вмісту цього хімікату: від 2200 нг/л в Нідерландах до 10000 нг/л у Франції і 60000 нг/л в Німеччині. Крім того, у Франції законодавство розглядає TFA також як продукт розпаду лінійки пестицидів, і в цьому випадку норма допустимого вмісту знижена до 100 нг/л. Тобто у відібраних пробах в середньому норма була перевищена в 100 разів.
Крім того, у пробах води були виявлені у високих концентраціях і інші типи «вічних хімікатів», зокрема перфтороктансульфонова кислота (PFOS) та трифторметансульфонова кислота (TFMSA); всі вони шкодять здоров’ю і довкіллю.
📜Европейське Агентство з безпечности харчових продуктів (European Food Safety Authority) мало ухвалити рішення про уніфікований допустимий вміст TFA у воді та продуктах харчування незалежно від джерела його походження до кінця 2025 року, але відклало остаточне рішення до липня 2026 року, ймовірно під тиском лобістів індустрії. Тим часом Уряд Франції ухвалив рішення запровадити півторарічний перехідний період для модифікації виробничих процесів, щоби – в залежности від рішення Европейського Агентства – переглянути вимоги до виробників «вічних хімікатів», в т.ч. виробників пестицидів. Ну а поки триває розгляд, французи можуть ще принаймні півтора роки труїтися цими хімікатами на здоров’я і без жодних застережень.
✋🏻Тим часом Европейська мережа протидії пестицидам (Pesticide Action Network Europe) оприлюднила дослідження про вміст TFA в 66 харчових зернових продуктах в 16 країнах Европи. Було обрано переважно продукти на основі пшеничного борошна, оскільки саме ця злакова культура найбільше обробляється пестицидами. Це перше дослідження такого роду в Европі, оскільки національні державні органи досі ніколи не визначали вміст «вічних хімікатів» в продуктах харчування, а лише в питній воді.
😥TFA було виявлено в 81,8% зразків. Концентрація цього хімікату була в 107 разів вищою за його концентрацію в середньому в питній воді і становила від 78,9 до 360 мкг/кг. При тому, що на рівні ЕС не існує стандарту для TFA в харчових продуктах, застосовується загальна допустима норма для різних типів хімікатів на рівні не більше 10 мкг/кг.
Ось перелік частини досліджених продуктів із зазначенням вмісту TFA:
- Вівсяні пластівці, Ірландія – 360 мкг/кг
- Цільнозерновий хліб, Бельгія – 340 мкг/кг
- Пшеничне борошно, ФРН – 310 мкг/кг
- Багет, Франція – 210 мкг/кг
- Житній хліб, Швейцарія – 200 мкг/кг
- Круасан, Франція – 180 мкг/кг
- Імбирне печиво, Нідерланди – 130 мкг/кг
- Тостовий хліб, Іспанія – 120 мкг/кг
- Борошно, Люксембург – 120 мкг/кг
- Панірувальні сухарі, Австрія – 74 мкг/кг
- Тостовий хліб з пророслої пшениці, Польща – 62 мкг/кг
- Бісквітні тістечка, Болгарія – 49 мкг/кг
- Кукурудзяне борошно, Румунія – 49 мкг/кг
- Булка з маком, Чехія – 42 мкг/кг
- Вівсяні пластівці з необдирного зерна, Угорщина – 31 мкг/кг
- Спагетті, Італія – 26 мкг/кг
- Дріжджовий хліб з оливковою олією, Греція – 17 мкг/кг
Автори дослідження закликають заборонити на рівні ЕС і в країнах-членах пестициди, формула яких містить в оригінальному виді або як продукти первинного розпаду трифтороцтову кислоту та інші «вічні хімікати».
В Україні бажано не чекати, що рано чи пізно накажуть з Брюселя, а ініціативно запроваджувати жорсткіші заходи для захисту здоров’я населення від токсичних хімічних речовин у воді та їжі.
- Епохальне дослідження про безпечність гліфосату виявилося підробкою.
💻В далекому 2000-му році науковий журнал «Регуляторна Токсикологія і Фармакологія» видавництва Елсевір (Elsevier Regulatory Toxicology and Pharmacology) опублікував дослідження «Оцінка безпеки та ризику для людини гербіциду Раундап і його основної діючої речовини Гліфосату».
Його авторами були Ґаррі Вільямс (США), Роберт Крус (Нідерланди) і Ян Мунро (Канада). Сам факт появи наукової публікації в респектабельному фаховому журналі свідчить про те, що рецензенти мали би ретельно перевіряти обґрунтованість методів та висновків дослідників. Слід нагадати, що головний висновок дослідження полягав у тому, що гліфосат не є канцерогеном, не є токсичним, не чинить шкідливої дії на репродуктивну функцію та ендокринну систему і, відтак, гербіцид Раундап не становить ризику для здоров’я людини.
Багато наступних наукових досліджень на цю тему зазвичай посилалися саме на це дослідження 25-річної давности як найбільш авторитетне, і тому національні уряди регулярно продовжують дію дозволів на використання гербіцидних препаратів на основі гліфосату.
📑Аж раптом в грудні 2025 року журнал «Регуляторна Токсикологія і Фармакологія» зробив офіційне оголошення про те, що він відкликає публікацію згаданого дослідження. Відкликання зроблене на вимогу спів-головного редактора журналу проф. Мартіна ван ден Берга, який навів такі причини цього рішення: сумніви у справжньому авторстві дослідження; низька достовірність знахідок з огляду на місрепрезентацію фактів, нерозголошене спонсорство і конфлікт інтересів; відсутність реакції після запиту до єдиного живого на сьогодні автора – Ґаррі Вільямса.
Зокрема, оцінки дослідження про канцерогенність та генотоксичність гліфосату базуються виключно на засекречених дослідах компанії-виробника Монсанто попри те, що на той час вже існували десятки інших, незалежних досліджень, що доводили шкоду цієї речовини.
📢В рамках судового розслідування від імені уряду США до Монсанто (з інших причин) було оприлюднено внутрішню кореспонденцію компанії, з якої стало зрозуміло, що до написання дослідження про безпечність гліфосату активно долучалися працівники самої компанії, або ж вони ймовірно і були головними авторами, а три вищезгаданих джентельмени були використані для прикриття. Оскільки факт колаборації ніяк не згадується в дослідженні, то очевидним є конфлікт інтересів, який нівелює академічну неупередженість і репутацію.
Внутрішня переписка компанії також виявила факт грошової винагороди компанією трьом фіктивним авторам, що теж не було розкрито на момент публікації.
Ініціатор відкликання дослідження особливо наголошує на тому, що ця робота від 2000 року справила величезне значення на наукову спільноту і на подальші урядові рішення, що мало далекосяжні негативні наслідки. З огляду на все вищезазначене редакція журналу «Регуляторна Токсикологія і Фармакологія» дійшла висновку, що для збереження власної високої репутації в науковому світі вона не може підписуватися під цим вірогідно шахрайським дослідженням.
⛳️В Україні Раундап та інші гліфосат-вмісні гербіциди масово використовуються не лише на фермерських полях, але й в приватних домогосподарствах, не кажучи про тотальну хімізацію всього нашого оточення. На цьому тлі МОЗ бідкається, що в нас такі високі рівні хронічних фізіологічних та психічних захворювань, в т.ч. онкологічних. В Мінекосільгоспдовкілля теж роками розводять руками, бо якщо цю всю отруту заборонити, то ж впаде ВВП. І всі глибокодумно шукають причини цих незбагненних негативних тенденцій.
Джерела:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0273230025002387
UA