📍30 січня в місті Ізмаїл відбувся аграрний Форум, який зібрав керівників і представників агропідприємств Бессарабії — від південних громад до обласного центру. Захід став робочим майданчиком для обговорення системних проблем аграрного Півдня та пошуку рішень у форматі прямого діалогу між аграріями, владою і парламентом.

Організатором форуму виступила Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР). Мета заходу — формування узгодженої позиції щодо конкретних рішень, які можуть бути реалізовані на рівні державної політики.

💬Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун наголосив, що аграрна політика не може будуватися без урахування регіональної специфіки:
«Південь України працює в умовах, які суттєво відрізняються від інших регіонів — клімат, логістика, безпекові фактори. Завдання ВАР — донести ці особливості до державних рішень і не допустити універсальних підходів, які не працюють на практиці».

🤝Зала була переповнена. Присутність декількох сотен учасників — керівників підприємств, фермерів, представників середнього бізнесу — показала реальний запит аграрного середовища на розмову без формальностей і з практичним результатом.

💬Олександр Гайду, Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:
«Комітет зацікавлений у прямих сигналах від регіонів. Саме такі майданчики дають розуміння, як працюють або не працюють ухвалені рішення на практиці. Позиції, озвучені під час форуму, будуть враховані в подальшій законодавчій роботі, зокрема щодо земельних відносин, меліорації та державної підтримки агросектору».

💡КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ ФОРУМУ
У центрі обговорення були теми, які безпосередньо впливають на економіку агропідприємств Півдня:
• кошти аграріїв, сплачені у вигляді мит після експорту ріпаку та сої, та механізми їх повернення;
• використання приватної землі під фортифікаційні споруди — правові підстави, порядок компенсацій, правила взаємодії з власниками;
• обмеження на обіг селітри та морську логістику, які фактично стримують виробництво;
• дорога Паланка–Маяки–Удобне як критичний логістичний коридор для експорту, а не локальна інфраструктурна проблема;
• застосування коефіцієнта зволоження для посушливих регіонів і необхідність коректних нормативів для кліматичних умов Півдня;
• законопроєкт №7577 щодо водних ресурсів і меліорації як питання виживання аграрного виробництва в регіоні;
• євроінтеграційні вимоги до агросектору — з конкретними термінами, витратами і ризиками для виробників.

💵Окремий блок був присвячений державним програмам підтримки, які вже працюють або стартують у 2026 році. Йшлося про конкретні фінансові інструменти для садівництва, тепличного виробництва, зрошення, тваринництва, а також про енергетичну незалежність агропідприємств.

✍🏻САДИ, ТЕПЛИЦІ ТА НОВИЙ ФОКУС НА ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКЦІЇ
Держава продовжує програму грантової підтримки садів і теплиць. Для більшості регіонів передбачена компенсація до 50% вартості проєктів, а для прифронтових територій — до 80%.
У садівництві підтримка становить до 400 тис. грн на гектар, але не більше 10 млн грн на проєкт. Для тепличного господарства сума грантів коливається від 2 до 7 млн грн. Наступна хвиля подання заявок запланована на лютий 2026 року.
Новим напрямом державної підтримки стане будівництво овоче- та фруктосховищ місткістю від 3 тисяч тонн. Компенсація складатиме до 30% вартості будівництва (але не більше 20 млн грн), а для прифронтових територій — до 50%. Прийом заявок очікується з 1 квітня 2026 року. Учасники форуму відзначили, що цей напрям є критично важливим для регіонів з експортною орієнтацією та сезонним перевиробництвом.

💦ЗРОШЕННЯ, МЕЛІОРАЦІЯ І ПІДТРИМКА ПОСУШЛИВИХ РЕГІОНІВ
Держава компенсує до 50% витрат, але не більше 26 500 грн на гектар. Для деокупованих територій рівень підтримки збільшується до 80%.
Для прифронтових регіонів діють додаткові інструменти: пряма допомога у розмірі 1 000 грн на гектар, компенсація втрат урожаю через посуху — до 4 700 грн на гектар, а також агрострахування з компенсацією до 60% страхових премій. Учасники форуму наголосили, що страхування стає ключовим елементом виживання господарств в умовах кліматичних ризиків.

🐏ТВАРИННИЦТВО, АКВАКУЛЬТУРА
У тваринництві держава компенсує до 25% витрат, а для прифронтових територій — до 50%. В аквакультурі передбачено до 30% компенсації витрат. Ці програми розглядаються як інструмент диверсифікації агровиробництва, особливо для регіонів із обмеженим доступом до зрошення.

💪БАВОВНИК ЯК ПІЛОТ ДЛЯ ПІВДНЯ
Окремо обговорювався пілотний напрям вирощування бавовнику в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Підтримка становить 10 тис. грн на гектар. У 2025 році проєкт охоплює 5 гектарів, що дає 50 тис. грн підтримки, а у 2026 році прогнозується розширення до 28 гектарів із загальним обсягом допомоги 280 тис. грн. Учасники форуму підкреслили, що напрям потребує подальшого супроводу та оцінки економічної доцільності.

💡ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ АГРАРНИХ ГОСПОДАРСТВ
У межах програми «Доступні кредити 5–7–9%» уряд розширив можливості для агробізнесу. Максимальну суму інвестиційного кредиту збільшено зі 150 млн грн до 250 млн грн. Кошти можна спрямовувати на встановлення розподіленої генерації.
Також розширено перелік обладнання, яке підпадає під державну підтримку. До нього додано когенераційні установки, що виробляють електроенергію і тепло, а також газотурбінні, газопоршневі та біогазові установки. Для аграріїв Півдня це питання безпосередньо пов’язане зі стабільністю виробництва і зниженням енергетичних ризиків.

📄Одним із ключових підсумків заходу стало створення робочої групи за участі Міністерства економіки, народних депутатів України та представників аграрного середовища. Група працюватиме над питаннями розвитку агросектору Одещини в постійному режимі, з фокусом на практичні рішення.

💬Заступник Міністра економіки Тарас Висоцький підкреслив важливість напрацьованих матеріалів форуму:
«Обговорені питання мають чітке економічне підґрунтя. Вони напряму впливають на виробництво, експорт і зайнятість у регіоні. Такі напрацювання є основою для коригування державних інструментів підтримки агросектору».

💬Родіон Абашев, начальник Ізмаїльської районної військової адміністрації:
«Для району такі форуми важливі насамперед з практичної точки зору. Аграрний бізнес — ключова складова економіки громад, робочих місць і наповнення місцевих бюджетів. Коли проблеми виробників обговорюються відкрито і за участі державних структур, це дозволяє швидше знаходити управлінські рішення і знімати напругу на місцях. Для нас важливо, щоб напрацьовані пропозиції мали продовження в конкретних діях».

🇺🇦РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Депутат Одеської обласної ради, член правління ВАР Алла СТОЯНОВА акцентувала увагу на людському вимірі аграрної політики:
«За кожним господарством стоять люди — родини, колективи, громади. Аграрії Півдня працюють у складних умовах і водночас забезпечують продовольчу стабільність і експорт. Для мене принципово, щоб ці питання вирішувалися не в теорії, а через постійний контакт із тими, хто працює на землі. Форум показав готовність аграріїв Одещини об’єднуватися і брати участь у формуванні рішень. Форум в м. Ізмаїл став стартовою точкою системної роботи. Напрацьовані пропозиції передані до профільних органів влади і стануть основою для подальшої роботи робочої групи.
Для аграрного Півдня це означає перехід від фіксації проблем до послідовної роботи над умовами, за яких виробництво може залишатися рентабельним, а регіон — економічно стабільним».