🌾15 жовтня на базі Одеського національного економічного університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Роль бавовнику та інших технічних культур для сільськогосподарського виробництва в умовах зміни клімату», організована Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Українським інститутом експертизи сортів рослин, Міністерством освіти і науки України, Агенцією регіонального розвитку Одеської області та ГО «Аграрії Одещини».

👍Подія об’єднала наукову спільноту, представників влади та виробничників навколо стратегічного питання — пошуку шляхів адаптації аграрного сектору до кліматичних викликів. Вектор обговорення засвідчив, що технічні культури, зокрема бавовник, здатні відіграти ключову роль у формуванні кліматично стійких моделей господарювання.

📍З вітальними словами до учасників звернулися провідні науковці та управлінці.
Анатолій Ковальов, ректор Одеського національного економічного університету:
💬«Ми маємо шанс не просто реагувати на глобальні виклики клімату та військового стану, а створити нову економіку південного регіону — кліматично орієнтовану, високотехнологічну і конкурентну. Бавовник може стати її символом».

Раїса Вожегова, професорка, академік НААН, директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства:

💬 «Наші дослідження показали: за умов підвищення температур і зменшення вологи бавовник — одна з небагатьох культур, здатних забезпечити стабільний врожай і рентабельність у південних регіонах. Україна має всі ресурси, щоб відновити власне бавовництво і зробити його частиною кліматичної стратегії держави».

Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України:

💬«Ми переосмислюємо роль технічних культур у структурі агровиробництва.
Держава підтримує такі ініціативи — від досліджень до впровадження у виробництво. І на сьогодні у агровиробників є така підтримка – 10 тисяч гривень на гектар. Бавовник — це не лише сировина для легкої промисловості, це елемент продовольчої безпеки, експорту та зайнятості в південних областях».

📄Пленарне засідання під модеруванням академіка Юрія Лавриненка стало платформою для глибоких наукових дискусій та представлення результатів досліджень, які формують нове бачення розвитку технічних культур у Південному регіоні.

Серед ключових доповідей – виступ Віри Боровик про роль селекції у підвищенні стійкості бавовнику до абіотичних стресів,
доповідь Сергія Мельника із попередніми результатами досліджень вирощування бавовнику в 2024–2025 роках, а також
доповідь та презентація Алли Стоянової про практичний досвід Одещини у вирощуванні цієї культури.

Міжнародний вимір надали доповіді Шухрата Абдуалімова та Самвела Мкртчяна з Узбекистану, Неллі Валкової з Болгарії й Олександра Страта з Молдови, які поділилися власними напрацюваннями щодо технологій живлення, регуляторів росту та адаптації технологічних процесів до регіональних умов.

Алла Стоянова, депутатка Одеської обласної ради, голова ГО «Аграрії Одещини», аграрна експертка зауважила, що:

💬«Бавовник для України — не екзотика, а історично притаманна культура, яка може повернути втрачені можливості південного степу. Перші результати досліджень доводять, що на зрошенні врожайність сягає 2,5–3,0 т/га, вихід волокна — 35–40%, а економічна рентабельність перевищує 40%.

Ми бачимо не просто потенціал, а готову модель для розвитку кооперацій, локальної переробки та створення нових робочих місць. Бавовник — це шлях до аграрної диверсифікації, а значить — до стабільності».

📌Щодо отримання державної підтримки у розмірі 10 000 грн на 1 гектар аграріями, які вирощують бавовник:

✍🏻Правове підґрунтя
Чинною є постанова Кабінету Міністрів №499 від 29 квітня 2025 року про внесення змін до Порядку використання коштів державної підтримки для сільгосптоваровиробників.
Ця постанова конкретизує, що бавовник включений у перелік культур, на які поширюється бюджетна субсидія з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь.

📊Умови участі
Щоб отримати субсидію, треба відповідати таким умовам:
✔️бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР);
✔️не мати податкової заборгованості;
✔️не бути у стані банкрутства або ліквідації;
✔️не здійснювати діяльність на тимчасово окупованих територіях чи територіях, включених до санкційних списків.

📱Механізм подання заявок і строки
Прийом заявок стартував 10 червня 2025 року й тривав до 10 липня 2025 року.
Через систему ДАР (електронний кабінет) аграрії заповнюють анкету, додають довідку про площі бавовнику та довідку з ДПС.
Після перевірки заявки обласна комісія ухвалює рішення — позитивне чи відмову.
Програму продовжено і на наступний 2026 рік, дату старту подачі заявок буде зазначено в ДАРі заздалегідь.

✅Виплати субсидій за 2025 рік плануються з 15 вересня 2025 року на рахунки одержувачів.

🙏Спеціальні умови для зони бойових дій
Постанова враховує ризики, тому для територій, де ведуться бойові дії чи державні електронні ресурси працюють частково, передбачені додаткові розміри виплат — зокрема 1 000 грн або 2 000 грн на 1 гектар залежно від категорії території.

📣Мета програми та стратегічний контекст
Програма має подвійне значення:
✔️стимулювати відродження вирощування стратегічної культури в регіонах з відповідними кліматичними умовами;
✔️забезпечити державу сировиною, зокрема для оборонної промисловості (в аспекті нітроцелюлози та текстильної сировини).

🔥Резолюція конференції та звернення до Верховної Ради: крок до стратегічного відродження бавовництва

Підсумком конференції стало ухвалення резолюції, ініційованої Аллою Стояновою. Документ адресовано Верховній Раді України та профільним міністерствам.

У резолюції наголошується на необхідності створення окремої державної програми підтримки, направленої у тому числі на створення в Україні сучасної лабораторії з аналізу показників якості бавовнику/бавовни на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, тому що саме вони є розробниками української селекції цієї культури.

«Без власної лабораторної бази ми не можемо повноцінно розвивати бавовництво — від селекції до експорту. Якість українського волокна має бути підтверджена в Україні, а не за кордоном. Це питання не тільки економіки, це — питання державної незалежності», — підкреслила Алла Стоянова.

Сьогодні найближча сертифікована лабораторія, що проводить міжнародно визнані тести якості бавовни (за стандартами HVI — High Volume Instrument), знаходиться в Румунії. Українські науковці та виробники змушені надсилати зразки за кордон, що уповільнює процеси досліджень, збільшує витрати та обмежує розвиток внутрішнього ринку.

💪В умовах зростання попиту на натуральні волокна, створення національної лабораторії — це крок не лише у напряму наукового суверенітету, а й формування нового промислового ланцюга, який об’єднає аграрний сектор, переробку, текстильну та оборонну промисловості.

Бавовна — стратегічна сировина. З неї виготовляють тканини для військової форми, медичні матеріали, нітроцелюлозу, яка є складовою порохів і вибухових речовин. Власне виробництво бавовни — це питання національної безпеки, економічної стійкості та технологічної незалежності держави.
Резолюція закликає парламент та уряд:

• передбачити бюджетне фінансування створення лабораторії з дослідження у тому числі показників якості волокна;
• підтримати наукові установи у розробці адаптивних сортів і технологій вирощування бавовнику для південних регіонів;
• розширити державну програму з підтримки вирощування технічних культур, включивши фінансування досліджень, селекції та сертифікації продукції.

💡Погляд у майбутнє
Учасники конференції наголосили: Україна має всі передумови, щоб стати новим центром бавовництва Східної Європи. Для цього потрібна синергія — державної політики, науки та підприємництва.
Алла Стоянова підсумувала:
«Ми закладаємо фундамент майбутнього. Бавовник — це не просто культура, це символ відродження українського Півдня, нових можливостей і нашої віри у власні сили. Настав час, коли аграрна наука і стратегічна промисловість мають працювати разом пліч-о-пліч, заради сильної держави».

🤝Конференція стала простором наукового діалогу й конструктивних рішень, спрямованих на формування кліматично орієнтованої аграрної політики.
Залучення українських і міжнародних експертів продемонструвало готовність наукової спільноти до спільної роботи над створенням нової моделі виробництва — стійкої, інноваційної та відкритої до змін.