🔱 Сучасні виклики, зумовлені війною, потребують комплексного переосмислення продовольчої безпеки, економічної стабільності та механізмів реабілітації постраждалих. В цьому контексті вівчарство, зокрема на півдні України, має стратегічне значення не лише як галузь тваринництва, а й як інструмент підтримки Збройних сил України (ЗСУ), засіб фізичної та психоемоційної реабілітації ветеранів, а також як джерело розвитку територіальних громад. Особливої уваги заслуговує Одеська область — один з історичних центрів вівчарства в Україні.
📑Поточний стан галузі вівчарства в Одеській області
Станом на 2024 рік, в Одеській області утримується 194,6 тис. голів овець — це найвищий показник серед усіх регіонів України, який становить 37,5% від усього поголів’я країни. Проте порівняно з 2017 роком кількість овець в області зменшилася на 28,3%. Така динаміка викликає занепокоєння, особливо з огляду на високий потенціал регіону до розвитку галузі.
Основна частка утримання припадає на домогосподарства — понад 75% від загального поголів’я. Це свідчить про розпорошеність виробництва, слабку кооперацію та обмежені можливості для індустріального розвитку вівчарства. Лише 24,4% овець утримуються у фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах, що мають більший потенціал для переробки продукції та виходу на ринки.
📢Продукти вівчарства як ресурс для обороноздатності держави
В умовах повномасштабної війни вівчарство демонструє приклад багатофункціональності:
✔️М’ясо (ягнятина) — цінний високобілковий продукт для харчування військових та пацієнтів у шпиталях;
✔️Вовна — сировина для виготовлення теплоізоляційного військового одягу, ковдр, валянків, спальних мішків тощо;
✔️Молочна продукція — джерело корисних речовин для реабілітаційного харчування.
Професійна спільнота вже випробувала в умовах фронту «окопний терморегулятор» — зимовий одяг із вовни, який значно перевищує за якістю турецький фліс та синтепон. Це доводить актуальність створення системи первинної обробки вовни в регіонах, які мають потужну сировинну базу.
Одещина як регіон з найбільшим поголів’ям овець має всі передумови стати лідером у забезпеченні ЗСУ продукцією з вівчарства.
🙌 Соціальний вимір: реабілітація через овітерапію
Вівчарство має і важливий соціальний компонент — створення умов для психоемоційного відновлення військових і цивільних осіб через взаємодію з тваринами. Так звана овітерапія — це форма терапевтичного контакту з вівцями, яка сприяє зниженню тривожності, відновленню сенсорної регуляції та гармонізації внутрішнього стану.
Умови Одеської області (м’який клімат, степові простори, наявність сільських господарств) ідеальні для розвитку спеціалізованих ферм з реабілітаційним компонентом. Такі господарства можуть стати осередками для:
✔️ соціального підприємництва;
✔️ сільського зеленого туризму;
✔️ реабілітаційних програм у співпраці з центрами ветеранської підтримки.
🐄Економічний потенціал та племінна база
Незважаючи на зниження поголів’я, в Україні збережено генофондне племінне стадо, зокрема 11 порід, що дає змогу відновити галузь на сучасній технологічній основі. Більшість господарств Одещини орієнтується на м’ясо-вовновий напрям — це відповідає запитам ринку та дозволяє розвивати переробку продукції на місці.
З огляду на те, що Україна здатна утримувати понад 10 млн овець (при наявних 518,6 тис.), доцільним є створення високотехнологічних вівчарських кластерів у південних регіонах, зокрема на базі Одеської області. Це може включати:
✔️ інвестиції у вовнопереробну інфраструктуру;
✔️ створення племінних репродукторів;
✔️ освітні програми для підготовки нової генерації вівчарів;
✔️ механізми державної підтримки — гранти, компенсації, програми за участі донорів.
🐄Вівчарство на Одещині — це не лише галузь аграрної економіки, а й стратегічний ресурс у боротьбі за свободу й майбутнє країни. У воєнний час його значення виходить за межі традиційного тваринництва — воно трансформується в інструмент національної безпеки, соціального відновлення та міжнародного позиціонування української якості.
Завдання наукової спільноти, держави та бізнесу — відновити вівчарство як гідну та прибуткову галузь, яка формує продовольчу, соціальну й оборонну спроможність України.


