back to top

РОЛЬ ВІВЧАРСТВА У ФОРМУВАННІ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВНОГО ФЕРМЕРСТВА УКРАЇНИ

Додати в обране

Експертна думка

У сучасному сільському господарстві розвиток вівчарства набуває все більшої значущості. Вівчарство – самостійна галузь тваринництва. Цей напрямок тваринництва відіграє ключову роль у забезпеченні населення високоякісними продуктами харчування, сировиною для текстильної промисловості, а також має вагому частку у підтримці сільських територій та сталого розвитку аграрного сектору.


Вовна вівці – найцінніший продукт, який вдало застосовують у виробництві тканин, килимів, трикотажу, валяних виробів тощо. Зі шкір вівець виготовляють хутряні вироби. З молока грубошерстих овець – сири. В останні роки все більше уваги приділяється екологічній безпеці та корисності продуктів харчування. І саме вівчарство в цьому питанні виходить на перші позиції.

Якщо розглядати розвиток вівчарської галузі через призму питання тварини здоров’я та добробуту, то необхідно зазначити, що баранина і ягнятина є цінними джерелами білка, заліза, цинку, вітамінів групи В і амінокислот, необхідних для повноцінного здоров’я людини. Багато фермерів використовують органічні методи ведення господарства, уникаючи хімічних добрив і пестицидів. Це дозволяє зберегти біо різноманіття і поліпшити якість продукції. Овече молоко має високу поживну цінність. Воно містить більше білка, кальцію і вітамінів, ніж коров’яче молоко. Крім того, воно легше засвоюється і рідше викликає алергічні реакції. Овеча вовна є екологічно чистим і відновлюваним ресурсом. Вона використовується для виробництва одягу, текстилю та утеплених матеріалів. Вовна володіє унікальними теплоізоляційними і дихаючими властивостями. Шкіра овець використовується у виробництві якісного взуття, одягу та аксесуарів. Вона міцна, еластична і довговічна, що робить її відтвореним матеріалом у різних галузях.

Окремо слід відмітити, що вівчарство — кліматично орієнтовне фермерство. А саме, продукція вівчарства має порівняно низький вуглецевий слід. Вівці виділяють менше метану в порівнянні з великим рогатим скотом, що знижує вплив на клімат. Вівці можуть використовувати пасовищні угіддя, включаючи ті, які непридатні для інших видів сільськогосподарських тварин. Це дозволяє раціонально використовувати земельні ресурси та запобігати їх деградації. Вівці, що дуже важливо, здатні поліпшити структуру ґрунту і відвернути ерозію завдяки природному випасу. Вони руйнують верхній шар ґрунту менше, ніж крупний рогатий скот, що сприяє збереженню гуртового покриву та має прямий вплив на клімат.

Вівчарство є традиційним промислом багатонаціональної України, Одещини зокрема. Основна порода, яка найбільше адаптувалась до місцевих умов – це напівтонкорунна, цигайська. Отари вівець – перлина краєвидів Бессарабії. Овеча бринза, баранина, вовняні ковдри – візитівки краю, які об’єднуються навколо живої традиції вівчарства та передаються ланцюгом поколінь з давніх-давен і до сьогодні.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04 травня 2023 року №234 «Про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України» культуру традиційного вівчарства Бессарабії та знань, пов’язаних із ним, на території Одеської області, внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Економічна ситуація, що склалась на ринку продукції вівчарства в нашій країні має вагоме значення. Попри війну вівчарство в Україні не занепало, а розвивається. Вівчарство – це експортно-орієнтована м’ясна галузь. Одеська область є національним лідером з кількості ідентифікованих та зареєстрованих овець та кіз в Україні. За офіційними даними, станом на 1 січня 2024 року на Одещині в усіх категоріях господарств утримуються 255,3 тисяч голів овець та кіз, з яких у 39 сільгосппідприємствах – 23,1 тисяч голів або 9,1% та 232,2 тисяч голів в домогосподарствах населення або 90,9%. У минулому році в області вироблено 611 тонн вовни, що становить 86,7% та 250 тонн баранини або 140%, від загальної кількості виробленого в Україні.

Відповідно до породного складу в області розводять овець порід Одеського типу Асканійської м’ясо вовнової з кросбредною вовною, Асканійської каракульської, Цигайської та м’ясних порід Німецкої мериноландшафтної та Дорперної.

Професійним вирощуванням овець Одеського типу Асканійської м’ясо вовнової з кросбредною вовною, Асканійської каракульської займаються два підприємства – ТОВ «Кара Марин» Ізмаїльського району та СФГ «Нива» Білгород-Дністровського району, вирощуванням нових для нашої області м’ясних порід овець Німецкий мериноландшаф і Дорпер займається ТОВ «Колос» Одеського району. Дані підприємства мають статус племінних ферм.

У 2008 році підприємством ТОВ «ВКФ «Бородіно-А» на території села Бородіно Болградського району було збудовано сучасний вівце комплекс на 5 тисяч голів смушкових каракульських овець та встановлено найбільший у Європі цех автоматичного доїння овець компанії «ДеЛаваль», який є єдиним в Україні по автоматизованому доїнню.

Крім того, на території селища міського типу Лиманське Роздільнянського району в сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Колос» реалізовується інвестиційний проєкт з будівництва сучасного вівце комплексу на 3,5 тисяч голів м’ясних порід, вартість якого становить 15,0 млн грн.

На підтримку галузі тваринництва в області розроблена та затверджена регіональна програма розвитку агропромислового комплексу Одеської області на 2019-2025 роки «Аграрна Одещина», в рамках якої за двома напрямками було спрямовано понад 4,5 млн грн. Коштів обласного бюджету.

Подальший розвиток вівчарської галузі Одеської області можливий за умов створення промислового виробництва ягнятини та молодої баранини, шляхом будівництва сучасних маточних вівцеферм та відгодівельних майданчиків, технологічних підходів, що забезпечують збільшення виробництва баранини, підвищення її якості, та більш досконалих методів організації виробничих процесів, покращення умов годівлі та утримання овець, що сприятиме підвищенню не лише м’ясної, але й споріднених з нею вовнової і молочної продуктивності. І це дасть можливість забезпечити стабільний розвиток вівчарських підприємств на основі нових селекційно-технологічних підходів, фінансової підтримки, ринкової мотивації і цим самим створить умови для підвищення ефективності вівчарських підприємств. Зокрема, нарощення поголів’я овець в господарствах усіх форм власності, підвищення продуктивності, як у сільгосппідприємствах, так і в особистих домогосподарствах області.

Методи розвитку вівчарства.

1) Економічна вигода. Вівчарство є одним із най рентабельніших видів тваринництва. Вівці невибагливі у догляді та годівлі, що дозволяє знижувати виробничі витрати. Висока плодючість та скоростиглість овець забезпечують швидкий оборот капіталу та стабільний дохід для фермерів. Крім того, вівчарство надає можливість отримання одразу кількох видів продукції: м’яса, молока, вовни та шкіри.

2) Екологічні переваги. Розведення овець сприяє покращенню екологічної ситуації у сільських регіонах. Вівці ефективно використовують пасовища, сприяючи їхньому природньому відновленню та запобіганню ерозії ґрунту. Завдяки особливостям харчування вівці можуть випасатися на територіях, які не придатні для інших видів сільськогосподарських тварин, що дозволяє раціонально використовувати земельні ресурси.

3) Соціальна значимість. Вівчарство відіграє важливу роль у підтримці сільських спільнот. Розвиток цього напряму сприяє створенню робочих місць, зниженню рівня безробіття та поліпшенню рівня життя у сільських районах. Сімейні ферми, що займаються вівчарством, є основою сталого сільського господарства та сприяють збереженню традицій та культурної спадщини.

4) Інновації та перспективи. Сучасні технології та наукові досягнення відкривають нові перспективи для розвитку вівчарства. Впровадження селекційних програм, використання передових методів годування та догляду за тваринами, застосування цифрових технологій для моніторингу та управління стадом – все це сприяє підвищенню продуктивності та покращенню якості продукції. Розвиток генетичних досліджень дозволяє виводити породи овець з покращеними характеристиками: високою м’ясною продуктивністю, якісною вовною та стійкістю до захворювань. Важливо також розвивати інфраструктуру для переробки вівчарської продукції, що дозволить створити додаткові робочі місця та збільшити додану вартість продукції.

Сучасні технології та методи догляду за вівцями спрямовані на забезпечення їх здоров’я та благополуччя.

✅ Ветеринарний моніторинг: використання носіїв та сенсорів для постійного контролю за станом здоров’я тварин.

✅ Програми вакцинації: розробка та застосування нових вакцин для профілактики найпоширеніших захворювань.

✅ Біобезпека: введення суворих заходів щодо контролю за інфекціями, включаючи карантинні зони та регулярні санітарні заходи.

Сучасні селекційні програми спрямовані на покращення генетичного потенціалу овець. Основні напрямки генетика та селекції повинні включати:

✅ Геномні селекції: використання ДНК-маркерів для відбору тварин з бажаними характеристиками, такими як висока м’ясна продуктивність, якість вовни та стійкість до захворювань.

✅ Кросбридинг: схрещування різних порід для отримання гібридів із покращеними характеристиками.

✅ Біотехнології: застосування методів штучного запліднення, ембріо трансплантації та клонування для прискорення процесу селекції та підвищення генетичної різноманітності.

Сучасні методи годування спрямовані на оптимізацію раціону овець підвищення продуктивності здоров’я тварин. Ключові підходи включають:

✅ Прецизійне годування: використання сенсорів та програмного забезпечення для індивідуального розрахунку раціонів, що враховують потреби кожної тварини.

✅ Використання кормових добавок: введення пробіотиків та ферментів для покращення травлення та загального стану здоров’я овець.

✅ Гідропонні корми: вирощування зелених кормів у контрольованих умовах, що дозволяє забезпечити тварин свіжою рослинною масою цілий рік.

Ефективне управління пасовищами відіграє ключову роль у стійкому розвитку вівчарства:

✅ Ротаційне випасання: використання системи змінного випасу для покращення стану пасовищ та запобігання деградації ґрунту.

✅ Агроекологічні практики: впровадження методів, що сприяють збереженню біо різноманіття та покращенню еко системних послуг.

✅ Технології моніторингу: використання дронів та супутників для моніторингу стану пасовищ та оцінки продуктивності земель.

Впровадження цифрових технологій та автоматизація процесів у вівчарстві дозволяють підвищити ефективність управління господарством:

Розумні ферми: використання IoT-пристроїв та спеціалізованого програмного забезпечення для управління всіма аспектами фермерського господарства, від годування до відстеження здоров’я тварин.

Блокчейн: застосування технології блокчейн для забезпечення простежуваності продукції та покращення управління ланцюжками постачання.

Роботизація: впровадження роботизованих систем для виконання рутинних завдань, таких як годування та доїння, що знижує трудовитрати та підвищує точність виконання операцій.

До основних факторів ефективного ведення вівчарства на державному і господарському рівнях належать:

✅ посилення регулюючої ролі держави у проведенні реформи та захисту
вітчизняного товаровиробника;

✅ еквівалентне співвідношення між цінами реалізації продукції і вартістю продукції промислового постачання;

✅ ефективне використання сільськогосподарських угідь, основних засобів виробництва, поголів’я овець;

✅ впровадження системи пільгових позик для відтворення стада, придбання
машин, устаткування, санітарно-ветеринарних препаратів тощо.

 Експортні можливості.

Аналізуючи дані Державної митної служби, можемо побачити, що за 2023 рік Україна експортувала біля 600 тонн живих кіз та овець, що на 42,1% нижче, ніж за аналогічний період 2022 року. Грошовий еквівалент за вказаний період склав майже $700 тисяч.

 Майже усіх вітчизняних овець і кіз протягом 2023 року купував Ліван, у 2024 році ця тенденція зберігається. Країни Близького Сходу лише почали відкривати для себе українську баранину і попит щоденно зростає. Баранина – це один із небагатьох видів м’яса, яке дозволене для споживання представниками всіх релігій. І якщо зараз головні ринки збуту це Близький Схід, то ми вже сьогодні працюємо над можливістю експорту до Європи і Азії.

Висновки.

Розвиток вівчарства – це не лише економічно вигідний, а й екологічно і соціально значущий напрям сільського господарства. Інвестиції у вівчарство сприяють сталому розвитку сільських територій, підвищенню продовольчої безпеки та зміцненню економіки країни. Тільки об’єднавши зусилля держави, науки та бізнесу, ми зможемо розкрити весь потенціал цієї галузі та забезпечити її процвітання.

Сучасні підходи у вівчарстві спрямовані на інтеграцію наукових досягнень та інноваційних технологій для підвищення продуктивності, якості продукції та стійкості галузі. Ці зміни сприяють не лише економічному розвитку, а й покращенню екологічної ситуації та добробуту тварин. Перспективи подальшого розвитку вівчарства пов’язані з продовженням досліджень у галузі генетики, харчування, здоров’я та управління, що дозволить досягти нових висот у цій важливій галузі сільського господарства.

Галузь вівчарства поєднує в собі екологічність і високу цінність продукції. Втілення екологічно чистих методів і технологій не тільки покращує якість продукції, але і сприяє збереженню навколишнього середовища в умовах зміни клімату. Це робить їх впровадження важливим елементом стійкого розвитку аграрного сектору та національної економіки в цілому.

ми в соцмережах

останні статті

- Advertisement - spot_imgspot_img

схожі записи

читати новини

🌊 ВОДА ДЛЯ ОДЕЩИНИ — ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ, А НЕ...

Водна криза Придунав’я загрожує агровиробництву й громадам Одещини. У статті — реальні рішення, цифрові інструменти та позиції експертів. Читайте, щоб зрозуміти масштаби й вихід.

ВІТАННЯ З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА!

У День Державного Прапора України вшановуємо захисників і символ свободи — синьо-жовтий стяг. Аграрії своєю працею зміцнюють націю, вносячи вклад у майбутню перемогу та незалежність України.

🔴ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МІЖНАРОДНИХ ПОЛІТИК І ПРАКТИК, ЯКІ...

Нове дослідження демонструє, що сільське господарство дає більші викиди парникових газів, ніж спалювання викопних джерел енергії У березні...

🔴СИЛА ІДЕЇ ТВОРИТЬ МАЙБУТНЄ: XI МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

В ОНЕУ відбулась XI Міжнародна конференція, де наука, бізнес і молодь формують бачення економіки майбутнього. Читайте, як Алла Стоянова представила сучасні виклики аграрного сектору.

ДОБРОГО ТА СВІТЛОГО РІЗДВА ХРИСТОВОГО!

Різдвяне звернення до аграріїв про віру, силу та відповідальність за майбутнє України. Прочитайте слова підтримки для людей землі.

🔴БАВОВНИК: НОВИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

В ОНЕУ обговорили майбутнє бавовництва в умовах кліматичних змін. Алла Стоянова закликала створити державну програму для відродження культури. Читайте, як бавовник може змінити агросектор!