✍🏻20 листопада відбулася надважлива нарада з питань розвитку бавовництва в Україні — і це відчутний старт великої історії, в якій наш південь може стати серцем відродження «білого золота».

🌱 ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ЯК ФУНДАМЕНТ НОВОЇ СТРАТЕГІЇ
На зустрічі представники уряду та аграріїв підтвердили – державна підтримка для бавовництва вже працює. За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, виплатa становить 10 000 ₴ за гектар для фермерів, що вирощують бавовник в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

«Ми впевнено крокуємо вперед, — заявив Тарас Висоцький. — Ця підтримка – частина чіткої державної стратегії: розвивати легко-промисловий сектор, створювати робочі місця, зменшувати імпортозалежність й нарощувати власну сировинну базу для стратегічних галузей. Це не просто гроші, а стратегічна інвестиція в майбутнє країни».

🌍 РЕГІОНИ: ЦИФРИ, ПОТЕНЦІАЛ, ВИКЛИКИ
На нараді теж прозвучали регіональні дані. Представники обласних військових адміністрацій розповіли про плани:
• Миколаївщина: вже є два підприємства, які мають засіяти близько 10 га до 2026 року.
• Одещина: в регіоні планується 20 га під бавовник, працюють два підприємства. Є можливість збільшення планової площі посіву до 100 га у разі наявності переробника, який буде готовий забрати першу промислову партію сировини.
• Херсонщина: поки що — перспективи є, але запуск затримується.
Такі цифри — чіткий сигнал: південні області готові перетворюватися на нові аграрні хаби.

🧪 НАУКА ЯК РУШІЙ СЕЛЕКЦІЇ
Велику роль у цій трансформації відіграють науковці. Сергій Мельник, директор Українського інституту експертизи сортів рослин, наголосив:
«Щодо бавовнику, сьогодні було чітке доручення — провести екологічні випробування, описати морфологію, дослідити, які сорти придатні для клімату півдня України, зокрема Бессарабії. За розрахунками, цей регіон надзвичайно перспективний: клімaт тут дуже підходить для вирощування бавовнику — колись у південній частині Херсонщини та в Криму площі під цією культурою сягали до 300 тис. га.

Зараз на Півдні все складніше вирощувати зернові через посуху й температурні перепади. Бавовник — набагато більш толерантний до посухи, особливо після сходів. Ця культура може стати чудовою альтернативою для аграріїв. Він потребує вологи на стадії проростання, але потім легко переносить стрес».

І це — не просто науковий оптимізм, а аргумент, який може змінити мапу аграрного землекористування Півдня України.

🌾 ПРАКТИКА Й СЕЛЕКЦІЯ
На нараді виступила Алла Стоянова, аграрна експертка та учасниця дослідних програм, яка поділилася досвідом ФГ «Стоянов А.А.» — у них на 22 ділянках протестували 14 сортів бавовнику.
Вона зазначила: серед усіх варіантів найкраще себе проявила болгарська селекція, особливо сорти:
• «Філіпополіс» (на зрошені) — показав урожай 3,6 т/га,
• «Олівія» (без зрошення) — досяг 2,3 т/га.

Алла Андріївна зосередила увагу й на вітчизняних розробках: науковці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, зокрема Віра Боровик, працюють над сортами, адаптованими до екстремальних умов:
• “Підозерський 4” — для незрошуваних земель,
• “Дніпровський 5” — для зрошення.

Пані Стоянова підкреслила стратегічне значення побудови власної селекційної лабораторії: створення потужностей для української селекції — це шлях до незалежності, розвитку власної генетичної бази й зменшення залежності від імпорту.

⚠️ СЛАБКЕ МІСЦЕ: ПЕРЕРОБКА
Окрему тривогу викликало питання, озвучене пані Стояновою: навіть зараз не існує системного механізму переробки бавовнику в Україні. Вирощений врожай на дослідних полях її господарства зараз використовується покищо як декор для квіткових магазинів Одещини з подальшою перспективою до справжньої промислової сировини.

Якщо ви хочете прикрасити своє свято або інтер’єр справжньою українською бавовною — можна звертатися до ФГ «Стоянов А.А.» за номером телефону 0676870008

💬Алла Стоянова акцентувала, що “Сьогоднішня нарада — це не просто обговорення планів, а старт агро­трансформації. З державними дотаціями, зусиллями науковців і підтримкою фермерів, бавовництво в Україні має всі шанси стати стратегічною культурою, яка зміцнить економіку, допоможе легкій промисловості, і навіть підвищить обороноздатність країни.
Ми на шляху до того, щоб відродити «біле золото» Півдня — як символ сили, інновацій і національної незалежності. Життя показує: коли держава, наука й бізнес об’єднують зусилля — великі мрії стають реальністю”.