17 квітня відбулася важлива зустріч, яка стала голосом аграрного фронту — Всеукраїнська аграрна рада зібралася з Міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем. У центрі діалогу — не просто проблеми, а стратегічні виклики, які стоять перед агросектором у час великої війни: доступ до фінансування, с/г підприємства на окупованих територіях, подальша доля пільгової програми кредитування «5‑7‑9», логістичні бар’єри та меліорація.

👍Міністр поруч із аграріями: відкритий діалог і готовність до спільних рішень
Віталій Коваль наголосив: держава сьогодні — не глухий спостерігач, а партнер, який чує, бачить і готовий діяти. Його позиція прозвучала чітко й зважено: «Ми повинні бути по один бік — будувати сильну, живу аграрну Україну, яка навіть у складніші часи здатна годувати і себе, і світ. Тільки в постійному діалозі, тільки в партнерстві ми знайдемо рішення для кожного поля, кожного господарства».

🔱Першочергові проблеми: фінанси, логістика, безпека
Одним із ключових питань зустрічі стала необхідність збільшення обсягів державної підтримки підприємств із прифронтових територій. Умови, в яких сьогодні працюють господарства на сході та півдні України, критично відрізняються від інших регіонів — частина техніки не може пересуватися через фортифікаційні споруди, а поля постійно піддаються обстрілам. Аграрії на прифронтових терріторіях — не статистика, не рядки у звітах. Це живі люди, господарства яких зруйновані, техніка викрадена, поля заміновані. Учасники зустрічі закликали Президента якнайшвидше підписати законопроєкт №12148, який передбачає замороження кредитних зобов’язань для таких господарств. Це не просто акт підтримки — це акт справедливості. Бо не можна вимагати погашення боргу з тих, кого війна позбавила всього.
Проблематичною залишається і відміна знижки Укрзалізниці на перевезення зерна з прифронтових регіонів. Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликала до відновлення пільгового тарифу та публічного звітування щодо використаних коштів і залишків на відповідні програми.
Особливої уваги вимагає ситуація з Дружківською та Шахівською громадами, які піддаються системним обстрілам, але не включені до переліку територій, де ведуться активні бойові дії. Включення цих громад до відповідного списку дозволить аграріям скористатися пільгами та захистами, які надаються таким територіям.
Учасники зустрічі порушили питання необхідності скасування заборони на зменшення мінімально допустимої експортної ціни, яка унеможливлює гнучкість в умовах нестабільних ринків.

💥Меліорація та тарифи: повернення до державної відповідальності
Одним із ключових на зустрічі став виступ експертки з економічних питань, депутатки Одеської обласної ради Алли Стоянової, яка порушила гостру для південного регіону проблему — розвиток зрошення. Особливо гостро стоїть питання на Одещині, де вода — це не просто ресурс, а умова життя.

💬Алла Стоянова підкреслила:
«Без води не буде врожаю. А без врожаю не буде ні економіки, ні села, ні України. Південь сьогодні потребує не співчуття, а дій. Якщо ми разом — держава, аграрії, донори — вкладемося в зрошення, ми отримаємо не просто гектари кукурудзи чи бавовни. Ми отримаємо перемогу — економічну, соціальну, стратегічну. Південь — це не просто регіон, це — житниця. Дайте нам воду — і ми дамо хліб».
Алла Стоянова розробила пропозиції до вдосконалення державної підтримки розвитку меліорації. Документ подано на розгляд робочої групи. В ньому викладено аналіз фактичного стану зрошувальних систем регіону, окреслено ключові проблеми та запропоновано конкретні шляхи розвитку меліорації в умовах сучасних викликів. Це є результатом тісної співпраці з провідними агровиробниками, науковцями та спеціалістами водогосподарської сфери, що працюють на відновлення та модернізацію зрошення на Півдні України.

🔆Підкреслювалася на зустрічі й важливість ухвалення законопроєкту №7577, що дозволить передати меліоративну інфраструктуру державним операторам із залученням водокористувачів до управління. Це забезпечить ефективність та контроль у стратегічній сфері водопостачання.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено стану реалізації положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» в частині оновлення Методики нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, Кабінет Міністрів України зобов’язаний у тримісячний термін з дати набрання ним чинності внести відповідні зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель. Йдеться про врахування наслідків кліматичних змін, зокрема зменшення гідротермічного коефіцієнта зволоження, а також скорочення площ зрошуваних земель через руйнацію греблі Каховської ГЕС. Передбачено, що ці зміни мають бути застосовані вже з 1 січня 2025 року до результатів загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з затвердженим Планом організації підготовки проєктів актів, Міністерству аграрної політики та продовольства України доручено було до 14 лютого 2025 року подати відповідний проєкт на розгляд Уряду. Проте, станом на сьогоднішній день, відповідних змін до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147, досі не внесено. Це викликає занепокоєння аграрної спільноти, оскільки подальше зволікання може негативно вплинути на розрахунок податкового навантаження на агровиробників, які вже постраждали від воєнних дій і втрати зрошуваних земель.

📢Середній агробізнес — хребет економіки села
У центрі обговорення також опинилася тема державної підтримки саме середнього агробізнесу. Цей сегмент — не такий гучний, як великі агрохолдинги, і не такий вразливий, як малі фермери. Але саме він забезпечує робочі місця в селах, стабільність на ринку, розвиток переробки і внутрішню продовольчу безпеку. Аграрії вкотре нагадали про необхідність законодавчого дозволу використовувати право оренди землі як заставу, що значно розширить доступ до фінансових ресурсів у критичних умовах.

Саме тому продовження і розширення програми «5‑7‑9» — це не просто фінансова підтримка. Це інвестиція в стабільність держави. Сьогодні ця програма — рятівне коло для багатьох господарств. Завтра вона має стати фундаментом для зростання і післявоєнного відновлення.
🤝Єдність, що дає силу

Зустріч 17 квітня засвідчила: аграрії не залишені наодинці з труднощами. Держава чує, експерти говорять вголос про критичне, агробізнес готовий бути партнером, а не прохачем. У такому об’єднанні — найбільша сила.

💬І як сказала Алла Стоянова:
У нас є віра, у нас є земля, і у нас є руки, які вміють працювати. А значить — буде хліб. Буде майбутнє».
І буде перемога — не лише на полі бою, а й на полі пшениці.

💙💛ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!