16 грудня в Києві, за ініціативи Асоціації організацій водокористувачів, відбувся Круглий стіл «Ключові законодавчі бар’єри реалізації реформи ОВК», на якому обговорювались важливі питання, що перешкоджають ефективному впровадженню реформ у галузі меліорації в Україні.

Метою заходу було знайти шляхи для вирішення головної проблеми: необхідності сплати ПДВ при передачі державних меліоративних систем від бюджетних установ до організацій водокористувачів. Цей законодавчий бар’єр стримує передачу інфраструктури, що затримує розвиток галузі.

Участь у заході взяли представники Асоціації організацій водокористувачів, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, а також представники Міністерства аграрної політики, Міністерства фінансів, Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Світового банку, Програми USAID «Врожай» і Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Це свідчить про масштабність і важливість теми, яку обговорювали учасники круглого столу.

Впровадження реформи зрошення та збільшення поливних площ є стратегічно важливим завданням для країни, адже це дозволить забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору, покращити родючість земель і, відповідно, підвищити продовольчу безпеку держави. Про це наголосив Олександр Гайду, голова профільного Комітету ВР.

Ще у 2022 році був ухвалений Закон «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який надав можливість передавати державні меліоративні системи організаціям водокористувачів. Це дозволило б не лише ефективніше управляти цими системами, але й залучити інвестиції для їх модернізації. Проте, без змін у податковому законодавстві, ця реформа залишається нереалізованою на практиці.

Тарас Висоцький, один із активних учасників процесу, вказав на критичну ситуацію: «Наразі єдиний шлях передачі майна до ОВК – платити ПДВ з економії коштів бюджетних установ, але цей шлях не дозволяє нам розгорнути реформу. За останні три роки ми змогли передати лише три меліоративні системи. Якщо не змінити підхід, то для того, щоб передати всі системи, на яких вже зараз створені ОВК, нам знадобляться десятки років, що повністю знівелює весь ефект реформи». Це справді гірка реальність, що вимагає негайних змін на рівні законодавства.

Тарас Кот також додав важливий аспект у дискусію, зазначивши, що для деяких систем, таких як Інгулецька зрошувальна система — найбільша в Україні, передача до ОВК взагалі не буде можливою через її величезну балансовану вартість, яка перевищує 1,5 мільярда гривень. «Відповідно, сума до сплати ПДВ складатиме 300 мільйонів гривень, а такої економії коштів у Державного агентства України з розвитку меліорації не буде ніколи. Тому цю систему неможливо буде передати без внесення змін до Податкового кодексу або виділення напряму коштів з Державного бюджету на оплату ПДВ», — підкреслив Тарас Кот. Це питання наголошує на критичній необхідності реформування податкового законодавства для забезпечення реальної передачі меліоративних систем.

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, погодився із аргументами учасників круглого столу та пообіцяв ініціювати внесення змін до Податкового кодексу, якими буде звільнено від оподаткування ПДВ операції з передачі державних меліоративних систем в організації водокористувачів. Цей крок стане ключовим для реалізації реформи та забезпечення її ефективності.

Алла Стоянова підкреслює, наскільки важливо втілити реформу в життя: «Ми стоїмо на порозі величезних змін, і цей момент не можна втратити. Підтримка реформи зрошення — це інвестиція у майбутнє нашої країни. Від того, чи зможемо ми належно передати меліоративні системи, залежить не лише продуктивність сільського господарства, але й стабільність продовольчої безпеки на багато років вперед».

Завдяки такому діалогу між державою, бізнесом і міжнародними партнерами є велика надія на те, що реформу вдасться реалізувати, і українські аграрії зможуть розвивати зрошувані землі, отримуючи від цього не лише економічні вигоди, а й сприяючи сталому розвитку країни в цілому.